Ой чути, чути стріли гармати,
Ой чути, чути як гудуть,
Та битим шляхом на Україну
Молоді партизани йдуть.

Прощала мати своєго сина,
А брат прощав свою сестру,
Молодий стрілець прощав дівчину,
Як від’їжджав на чужину.

Подав рученьку: "Бувай здорова!" –
А єї сльози потекли, –
"Не плач, дівчино, та й не журися,
Може повернусь ще колись."

"А може згину в бою від кулі
То ти про мене спом’яни.
Не плач, дівчино, та й не журися,
Но щиро Богу ся моли."

А звідси їдуть стрільці січові,
А звідтам їде москальня.
Вдарила куля стрільця у груди,
Він повалився із коня.

Потекла кровця аж доріженьком
І поросила всю траву,
А товариші похоронили
І висипали могилу.

І поставили хреста з берези,
А сотник напис написав,
Що в тій могилі спочив навіки
Молодий стрілець-партизан.